пролітали душі безіменні
по дорозі у далекий рай,
як святі, невинно убієнні,
не пізнали ні добра , ні зла.
і співали пісню безсловесну .
в ній ні туги , ні веселих нот,
бо не знали ні зими ні весни,
ні падіння , ні гірських висот,
тільки спокій, як у немовляти
без тривог і визнання буття,
бо живим і жити і прощати,
а покійним тільки небуття
прол тали душ без менн
© Copyright: Наталия Кадин-Фесенюк, 2021
Свидетельство о публикации №121101207815
Свидетельство о публикации №121101207815
Рецензии