Кольорова поезiя

***
З любов'ю троянди в саду поливала,
У вечорі туфлі червоні взувала,

І фарбувала губи помадою,
Кольору вишні, яскраво-багряною...

Впевнено йшла алеєю парку,
Таємно зникала десь до світанку,

Зранку в костюм темно-синій вбиралася,
І загадково весь день посміхалася.

Коли на порозі з'являлася  осінь
З листочків кленових робила віночок,

А мандариновий в'язаний светр,
Віддано грів у жовтневий вечір...

Взимку носила вона рукавиці,
Вишиті хрестиком дві полуниці,

Якось по-літньому їх прикрашали
І позитивом її заряджали.

Рожевих магнолій пора наступала,
Спідницю бардову з полиць діставала,

І перед дзеркалом в танці з весною,
Як квітка вона милувалась собою.

Коли прилітало ромашкове літо,
В сукні барвистій всміхалася світу.

Так гармонійно фарбами грала,
Наче веселка в долоні плескала.

Кожного дня у безбарвні пейзажі,
Вносила свіжість, як в декупажі,

Дивну палітру в життя  додавала,
Пензлем жіноцтва вона малювала...

колаж створений з картинок з інтернету