МОЇ РОКИ МЕДОВО ПАХНУТЬ СПАСОМ.
ЛИШЕ КОРОТШИМИ СТАЮТЬ ІЗ ЧАСОМ.
ЗІВ"ЯЛИМ ЦВІТОМ ОБСИПА ЇХ СПЕКА:
ДО ОСЕНІ ДОРОГА НЕДАЛЕКА.
СПЕКОТНЕ НЕБО СПРАГЛУ ЗЕМЛЮ ЛИЖЕ.
І ТІЛЬКИ ВІТЕР ВЕЧІР НАШ КОЛИШЕ.
ТА МОЄ ТІЛО ОСЕНІ НЕ ПРАГНЕ.
ЖИТТЯ МОЄ ЦВІТКОМ НАДІЇ ПАХНЕ.
.
ХОВАЮЧИ У СЕРЦІ БЕЗНАДІЮ,
ЙОГО СВОЇМ КОХАННЯМ ВІДІГРІЮ.
ЖИТТЯ СВОЄ ОСВЯЧУЮ КОХАННЯМ.
А ОСІНЬ ХАЙ СПІШИТЬ, ЯК НЕ ОСТАННЯ.
Вслед за Ладо Орий
© Copyright: Татьяна Школяренко, 2021
Свидетельство о публикации №121101200511
Свидетельство о публикации №121101200511
Рецензии