***
Якби Господь відкрив ворота раю,
І в безтурботне звав мене життя,
Чи спокушав квітучими садами,
Та вічне дарував буття,
До ніг поклав сапфіри й діаманти,
І наказав мені тебе зректися,
Я б не скорилась навіть вищій силі,
Нема потреби в цім тобі клястися.
Якби мене зв'язали й катували,
Морили голодом, забрали спокій, сон,
Щоб я тебе забула й розлюбила,
Кохання нашого покинула полон,
Та найжахливіші тортури в світі,
Не змусили б мене цього зробити,
Бо почуттям своїм не володію,
Воно керує й надихає жити...
Зiзнання
© Copyright: Диана Гудолл, 2021
Свидетельство о публикации №121101203286
Свидетельство о публикации №121101203286
Рецензии