Благой Димитров Слово
Благой Димитров Петров (1931-2020 г.)
Болгарские поэты
Переводы: Роза Агоева, Петр Голубков
Благой Димитров
СЛОВО
В начале бе слово. Разбирам това,
но ето – сега ненавиждам графита
и някакъв глас постоянно ме пита
кому са притрябвали мойте слова.
Преситен, просторът от думи гъмжи.
Така са се сплели неверни и верни,
че стават дъждовните капки по-черни
и шибат земята с безбройни лъжи.
Дотегна ми вече гъгнивият звън.
От гръмките речи дойде ми до гуша.
Оставайте, който желае да слуша,
а аз ще си грабна сакото и – вън!
Ще хукна задъхан през росния злак,
да гледам наболите крехки тревици.
Дървета ще плезят зелени езици
и аз ще се плезя – безмълвен чудак.
Ще легна по гръб върху губера мек,
ухаещ на прясно косена отава.
С природата слят, ще забравя тогава
и най-сладкодумния земен човек.
Благой Димитров
СЛОВО (перевод с болгарского языка на русский язык: Роза Агоева)
Я знаю, что в начале было слово,
И всё же вряд ли полюблю графит,
Тогда, когда вопрос извечный снова
„Кому стихи твои нужны?” – звучит.
Пресыщенный простор кишит словами,
И правда с ложью вновь переплелись.
Дождь почерневший хлещет нашу с вами
Обманами наполненную жизнь.
По горло сыт я громкими речами,
Мне надоел гнусавый пустозвон,
И этот бред вольны вы слушать сами,
А я, собравшись наспех, брошусь вон!
От бега задыхаясь, кустик каждый,
Травинки, листик обниму душой.
Деревья языки свои покажут,
В ответ им я, чудак безмолвный, свой.
И, лёжа на ковре из разнотравья,
С природой воедино я сольюсь,
А запах свежескошенной отавы
Забыть поможет сладкоречья вкус.
Благой Димитров
СЛОВО (перевод с болгарского языка на украинский язык: Петр Голубков)
Я знаю, що «С початку було Слово»,
І все ж, навряд чи, полюблю графіт,
Коли одвічне те питання знову:
„Кому потрібні вірші ці?” – звучить.
Простір кишить безглуздими словами,
Правда з брехнею застять майбуття.
Дощ почорнілий ллє на наше з вами
Обманами наповнене життя.
По горло ситий тими я словами,
Мені набридла їх гугнява дерть,
Ви вільні її слухати, між нами,
А я піду, зібравшись наспіх, геть!
Від бігу задихаючись, як кажуть,
Травинку кожну обійму мерщій.
Дерева язики свої покажуть,
А я, дивак, безмовний звісно – свій.
І, впавши на на цей килим з різнотрав'я,
З природою зіллюся я відтак,
Забути запах свіжої отави
Хай допоможе красномовства смак.
Свидетельство о публикации №121101100104
СЛОВО (вільний переклад П.Голубкова)
Я знаю, що «С початку було Слово»,
І все ж, навряд чи, полюблю графіт,
Коли одвічне те питання знову:
"Кому потрібні вірші ці?" - звучить.
Простір кишить безглуздими словами,
Правда з брехнею застять майбуття.
Дощ почорнілий ллє на наше з вами
Обманами наповнене життя.
По горло ситий тими я словами,
Мені набридла їх гугнява дерть,
Ви вільні її слухати, між нами,
А я піду, зібравшись наспіх, геть!
Від бігу задихаючись, як кажуть,
Травинку кожну обійму мерщій.
Дерева язики свої покажуть,
А я, дивак, безмовний звісно - свій.
І, впавши на на цей килим з різнотрав'я,
З природою зіллюся я відтак,
Забути запах свіжої отави
Хай допоможе красномовства смак.
Удачи!
Петр Голубков 11.10.2021 09:39 Заявить о нарушении