Кохання...
Яке гарне почуття!
Дякую тобі я, долечко,
Що наповнюєш життя
І цілунками, й обіймами
Зранку, вдень... Та повсякчас!
І словами-намистинками,
Він їх має прозапас!
* * *
Гарне серденько у грудях,
І душа, як та пір'їнка,
Біля мене завжди буде,
Я ж кохана його жінка!
Біля мене, ніби ненька,
Зігріва своїм коханням,
Віддала йому серденько...
Краще він моє придбання!
Біля нього, як лебідка,
Завжди хочу бути поряд,
Линуть роки дуже швидко...
- Дай не знати, Боже, горя!
10.10.2021.
Свидетельство о публикации №121101000285
Що серце тишком позбавляє волі.
Побачення в вечірній сіножаті,
З цілунками в духмяному стодолі…
В уста, як в пелюстки, твої вростати,
Про все на світі в мить одну забути.
В мереживнім подолi заплутати,
Стрiмке колiно дотиком вiдчути…
.....................................................
........................................................
... Воспоминания бросают в чудный край,
И сердце вновь трепещет, как в начале.
В степи свидание , где сенокосный Рай,
И поцелуи в пряном сеновале…
Как в лепестки медовых губ вростать,
О всём на свете вместе забывая.
И в кружевном подоле заплутать,
Волшебную коленку обнимая…
Валерий Анатольевич 2 25.12.2022 22:25 Заявить о нарушении
И перевод прекрасный!
Мира и добра!
Людмила Дзвонок 25.12.2022 23:22 Заявить о нарушении