Коли горить свiча...
Блукає спомин тихо у кімнаті.
Задивлена у полум'я свічі,
Вслухаюся. Гудуть вітри пихаті.
Ніч запрягає коней вороних,
Блискоче сріблом місяця підкова.
І Шлях Чумацький в зорях голубих,
Немов поезій витончене слово.
Святе і неповторне у віках.
Його, до речі, кликати не треба.
Воно у Всесвіт лине, наче птах -
Прозоре і високе, наче небо.
Чому ж тепер, коли горить свіча,
Тінь відчаю тріпоче за плечима?
Мовчать слова... О, як вони мовчать!
Лише вдивляються печальними очима.
Свидетельство о публикации №121100908004
Получила удовольствие. Рада знакомству.
Желаю тепла этой осенью! Пусть мечты сбываются!))
Всех благ!
Елена
Елена Транковская 15.10.2021 23:20 Заявить о нарушении
Валентина Осипенко 16.10.2021 13:45 Заявить о нарушении