Найдорожча стежина
Серед сотень шляхів
Не згубить найдорожчу стежину,
Прагну цих маяків:
Материнське тепло й Батьківщина.
Стежини витоки незмінні,
В них щедре сонце і зерно,
А світу символи родинні
В лелеки образі дано.
Вітчизні вдячна за діброви,
Солодкі ночі, днів блакить,
Чарівність у співучих мовах,
Братерству вірність на роки.
Горджусь, любуючись щоднини,
Як квітнуть долі і рілля.
У Придністров’я, до родини,
Спішить стежиночка моя.
Источник:
Газета "Гомiн",
Найдорожча стежина. Надiя Делiмарська
© Copyright: Поэты Прозаики Приднестровья, 2021
Свидетельство о публикации №121100707621
Свидетельство о публикации №121100707621
Рецензии