Рідною мовою
Літо, осінь, зима і знову
Я побачу рідну діброву.
Поцілую берізок віти,
І посію у землю квіти.
Гей, цілющі холодні роси,
Обніміть мої ноги босі!
Поле, стежка, густі тумани,
Все так миле, таке бездоганне...
Цвіт від вишні впаде на коси,
Серце знову співати просить:
Пісня, думка, вітання слово
І молитва – рідною мовою.
Надiя Делiмарська
Источник:
Газета "Гомiн",
Рiдною мовою. Надiя Делiмарська
© Copyright: Поэты Прозаики Приднестровья, 2021
Свидетельство о публикации №121100707365
Свидетельство о публикации №121100707365
Рецензии