В золотому дощі гаї
Заблукали в душі моїй.
За щедроти земні усі
Я завдячую цій красі.
Рання осінь- в багрянці наряд.
Не чекала.Вертайся назад.
І не стукай у душу мою.
Тут гніздечка тобі не зів'ю.
Я не хочу твоїх дарів-
Дай послухати спів солов'їв.
Вип'ю літа п'янку красу -
Це багатство в душі пронесу.
Затуманила осінь поля -
Не зігрілась ще літечком я .
Ще багато і мрій,і надій.
Осінь,душу мою обігрій.
Рання осінь- в багрянці наряд.
Не просила.Вертайся назад!
Не зітхай.Не проси.Не моли.
Не потрібні всі чари твої.
Не повернеш нізащо назад,
Чим так рясно родив мій сад.
Тільки,осене,все ж не спіши,
Кучерявий наряд залиши.
Не вистукуй у вікна мої,
Не турбуй,не чіпай мої сни.
Не залякуй .Не тисніть, вітри,
Сум-неспокій із серця зітри.
Рання осінь- в багрянці наряд.
Не зраділа тобі.Йди назад.
Недоспівані всі пісні
Про щасливії дні ясні
Золотой дождь
© Copyright: Татьяна Школяренко, 2021
Свидетельство о публикации №121100706776
Свидетельство о публикации №121100706776
Рецензии