Плаксивій осені надумалось погратись
У піжмурки вечірні.Заховатись.
Над листям золотистим ворожила,
Аж поки не зламала те,що вкрила.
Тендітна квітка скраю примостилась
І соромливо в небо задивилась.
Привабливо там зіроньки моргали
І квіточку до себе зазивали.
Не просто квіточці здійснити мрію -
Подарувала хворій дівчинці надію.
Чим довше процвіте і не зів'яне,
Тим швидше личко вигляне рум'яне.
Та осінь безсердечна! Все пропало!
Віддушину дівочу все ж украла.
А кажуть: "Золота". А кажуть :" Мила"...
Незгарбна ти!Нещасна! Хоч зваблива.
Фото Олександри Лисенко , Конотоп.
Осень и цветок
© Copyright: Татьяна Школяренко, 2021
Свидетельство о публикации №121100706600
Свидетельство о публикации №121100706600
Рецензии