Детство. часть 1
ШВИДКО ДОЩИК ВІДДЗЕЛЕНЬКАВ У МОЄ ВІКНО.
ЗГАДКИ - ЗРАЗУ У МИНУЛЕ: ЩО,КОЛИ БУЛО?
ЛІТНІЙ ДОЩИК ЗУСТРІЧАЛА ПОСЕРЕД ДВОРА,
У КАЛЮЖАХ ТАНЦЮВАЛА ТОДІ ДІТВОРА.
НЕ ЛЯКАЛИСЬ,НЕ ХОВАЛИСЬ ,ЩОБИ НЕ ЗМОКРІТЬ.
ПРАВДА,ГРОМУ Й МИ БОЯЛИСЬ,.БОГ БЛАГОСЛОВИТЬ!
НЕДАРЕМНО БУДУВАЛИ БУДКИ З БУР"ЯНІВ.
А У БУДКАХ ЗАПАСАЛИ ДОСИТЬ МИ ХАРЧІВ.
НАСТРИБАЄМОСЬ ДОВОЛІ - ОТАКА ГУЛЬНЯ!
ДІД ЧИ БАБА НАГЛЯДАЮТЬ ЗА НАМИ ЗДАЛЯ.
ЩЕ І БУЛЬКИ У ВОДИЧЦІ..СОНЕЧКУ,ЗІГРІЙ!,
МИ Ж КУПАТИСЯ ДО РІЧКИ ЛЕТИМО МЕРЩІЙ!
БО У БУДЦІ ГОТУВАЛИ СМАКОТУ ТАКУ:
ХЛІБ ,НАТЕРТИЙ ЗДЬОРОМ ДОБРЕ ,Й ТРОХИ ЧАСНИКУ.
ВАРЕНИХ ЯЄЦЬ ПО ДВОЄ (МОЖЕ ПОДІЛЮСЬ)
ОГІРКІВ ТОВСТІШ І БІЛЬШЕ ПОКЛАДУТЬ КОМУСЬ.
ВСЕ ВПЛІТАЛИ-ПОЇДАЛИ.ГАРНИЙ АПЕТИТ!
Й НА ШОВКОВИЦЮ ШУГАЛИ,ЩО БІЛЯ ВОРІТ,
ДІД СМІЄТЬСЯ : "НЕ ЛАМАЙТЕ,-КАЖЕ ВІН,-ГІЛОК.
БО ЗЛІТАЄТЬСЯ ДО НЕЇ ЩЕ Й ЗГРАЇ ПТАШОК".
ЧОРНОРОТІ,ЧОРНОРУКІ-ВОДА НЕ ЗМИВА.
БОСОНОГОГО ДИТИНСТВА -ПОРА ЧАРІВНА.
ПІДРОСТАЛИ МИ З РОКАМИ...ЯК КІНЧАВСЯ ДЕНЬ-
НА КОЛОДЦІ УСІДАЛИСЬ. СПІВАЛИ ПІСЕНЬ.
ПЕТЯ ВИНЕСЕ ГАРМОШКУ,ГОЛОСНО ЗАГРА-
ВСЯ ПОПІВКА З-"ЇЖДЖАЛАСЯ ДО МОГО ДВОРА.
ЛЬОНЯ ПРАСОЛ ВІДЧАЙДУШНО ЯК УТНЕ ГОПАК!
ДЛЯ ДІВЧАТОК-ЩЕБЕТУШОК ПОДАЄТЬСЯ ЗНАК.
ВИБИВАЮТЬ ПІДБОРАМИ,ГУЧНО ГУПОТЯТЬ.
МЕНЕ БАБА ЗАГАНЯЄ: -РАНО ДІВУВАТЬ!
ДО СВІТАНКУ НЕ ВЩУХАЄ МУЗИКА І СМІХ...
ПІД ШОВКОВИЦЕЮ КОЛЬКА СПОЧИВАТИ ЛІГ.
ПОРОЗХОДИЛИСЯ ПАРИ,БО КРИЧАТЬ ПІВНІ.
ЩО Ж МІЙ МИЛЕНЬКИЙ ШУКАЄ У СВОЄМУ СНІ?
ДІД ПРОСНУВСЯ,ВИГЛЯДАЄ,ПОСПІША ЗБУДИТЬ-
НЕ БУЛО ЩОБ СУСІДОНЬКАМ ПРО ЩО ГОВОРИТЬ.
ЧУЮ,ЯК БАБУСІ КАЖЕ :" ВТІХА -НЕ ПРОСТА,
БО ВЖЕ ВНУЧКА,ЛИСОВЕТО, ШВИДКО ПІДРОСТА".
ПОЛОЩУ В ПОТІЧКУ НОГИ.СПОГАДИ БРИНЯТЬ.
ТАК І ХОЧЕТЬСЯ МИНУЛЕ В ДУМКАХ ОБІЙНЯТЬ.
ФОТО ЯРИНИ ВОЛОСЮК.
Свидетельство о публикации №121100706551