Звонок из прошлого

ДЗВІНОК З МИНУЛОГО.
ЗАТРІПОТІЛО СЕРДЕНЬКО ЛИСТКОМ
БЕЗВІТРЯНИМ,СПОКІЙНИМ НАДВЕЧІР"ЯМ:
З МИНУЛОГО СТРИВОЖЕНЕ ДЗВІНКОМ
ПОТРЕБУВАЛО КРАПЛІ СЕДАТИВНІ.

ЗАБУЛИСЬ ВЖЕ ПРОНИЗЛИВІ ОБРАЗИ.
ЗАГОЇЛИСЯ РАНИ: ВІДПУСТИЛА.
ЧОМУ Ж ДЗВІНОК ТАК ГОСТРО ДУШУ ВРАЗИВ ?
ЧОМУ Ж ЗУСТРІТИСЯ В ОСТАННЄ ЗАХОТІЛА?

ВПЛІТАЮ СПОГАДИ В ТЕПЕРІШНЄ ЖИТТЯ.
ЩО Б ЗБЕРЕГЛА,А ЩО Б ПЕРЕРОБИЛА?
ВИНИ НЕ ВІДЧУВАЮ,З ТИМ І КАЯТТЯ.
ОДНЕ СКАЖУ: НІКОЛИ Б НЕ ЗГАНЬБИЛА.

ХВИЛИННА СЛАБКІСТЬ ОГОРНУЛА ДУШУ,
МОВ ПАВУТИНИ СІРОЇ ПРИНАДИ.
НЕМОВ СТІНУ НАДЛАМАНУ ПОРУШУ,
ЩОБ ЗОВСІМ НЕ СТОЯЛА НА ЗАВАДІ

НЕ СПАЛА НІЧ. НАСНИВСЯ ТИ КОЛИШНІМ.
У ДИВНИХ КЛОПОТАХ ТОБОЮ ПЕРЕЙМАЛАСЬ.
ДЗВІНКОМ УТІШИЛАСЬ ПОДРУЖЕНЬКИ ВРАНІШНІМ:
ВЕЧІРНІЙ ВИПАДКОВО САМ НАБРАВСЯ.

ТИ ВИБАЧИВСЯ, НІБИТО ТАК ТРЕБА
ДЗВОНИТИ ЧЕРЕЗ ДЕСЯТЬ З ГАКОМ ЛІТ.
СЬОГОДНІ Ж РОЗЧИНИЛАСЯ ПОТРЕБА
СКАЗАТЬ ПОДРУЗІ : "ПЕРЕДАЙ ПРИВІТ".

НУ, СЛАВА БОГУ! ЗДОГАДОК НЕ ТРЕБА.
ЧОМУ ЗБРЕЛО ЗНІЧЕВ"Я ОБІЗВАТИСЬ?
ШКІЛЬНЕ КОХАННЯ,ПОСЛАНЕ ІЗ НЕБА,
В МИНУЛОМУ ТИ МАЄШ ЗАЛИШАТИСЬ.

ЗАДУШЛИВОЮ ХВИЛЕЮ ЖАРИ
ВЛЕТІЛИ СПОГАДИ І МИТТЮ ЗУПИНИЛИСЬ.
НУ ЩО Ж, ДІЖДЕМОСЯ НАСТУПНОЇ ВЕСНИ,
ЩОСЬ НЕДОМОВЛЕНЕ ЩОБ ЗНОВУ ОГОЛИЛОСЬ.

ЧИ ПРИГОЛОМШЕНА ДИВАЦТВАМИ? НЕ ЗНАЮ.
БУВАЄ ВСЯКЕ ВЖЕ НА СХИЛІ ЛІТ.
МОЖЛИВО,Й Я ЧАСТІШ КОГО ЗГАДАЮ:
ДУША ГОТУЄТЬСЯ НА ДОВГИЙ ПЕРЕЛІТ.