Вiдповiдальнi?

Свідомість, ніби під рентгеном,
Розкриває свої таємниці.
Він зроблений з атомів,
Молекул,
Нот,
Цифр,
Сторінок коду,
Нарисів графіки,
Хвилин тиші
І пропущених вихідних.
Він з тих, хто не дивиться телевізор
І про це не шкодує.
Я — з  тих,
Хто час від часу виникає на екрані.

Він  зроблений
З правил,
Пунктів,
Підпунктів,
Параграфів,
А я -
З ейдетичних вправ
Та винятків,
Які пишуться
Срібним тисненням
На брунатному папері.


Немає нічого вразливішого
За цей папір,
У який мали б бути
Загорнуті круасани,
Але в ньому — книги,
І самі ці книженята -
Вторинні, змолоду втомлені,
Як ідея еко-філософії.

Він пише код
Вдень,
Вночі,
Вранці,
Ввечері,

Шукає співрозмовників,
А я пробую застосувати
Підпункти
До свого життя.


Спливають ночі без сну,
Коли десь у ноосфері
Перетинаються
Рими та коди...
Над храмами,
Музеями,
Заводами,
Ринками,
Театрами,
Крамницями
Пульсує тиша,

І ми обоє
Тактовно уникаємо реалій сьогодення.

В сьогоденні 
Великі позашляховики
Перевищують швидкість,
І в них лунають
Пісні з моїми текстами,
А в навігаторі
Живуть його коди.



©   Марина Чиянова