Ах,літо бабине,з тобою потанцюю:
Мелодію кларнету знову чую.
Бо юність бережно минулим заманила-
Із неба линула мелодія щаслива.
Танцювала,танцювала,потанцюю.
Немов вишивку, життя своє гаптую.
Твої очі довгі вії прикривали.
Звуки щедро свою силу дарували.
Зачарована кларнетовою грою:
Пов'язала нас мелодія собою.
Танцювала,танцювала,потанцюю,
Якщо серцем п'янку музику відчую.
Павутина наліталася й осіла,
Мою зачіску вуалею прикрила.
Почуваюся,як в золоті цариця-
Молода,легка,красива,білолиця.
Танцювала,танцювала,потанцюю.
Усім посмішку щасливу подарую.
А кларнет чарівно партію тримає,
Саме так коханим пам'ять повертає.
Вітерець дбайливо-ніжною рукою
Загортав мене багряною листвою.
Танцювала,танцювала,потанцюю.
Ще не раз твою мелодію почую.
Бабье лето
© Copyright: Татьяна Школяренко, 2021
Свидетельство о публикации №121100506793
Свидетельство о публикации №121100506793
Рецензии