Плете майстриня Осінь павутину,
І промені з рожевими тонами
Вплітає у мереживо невпинно,
Ніби чарує,граючися з нами.
Ця павутина срібно-синім блиском
Проріджує повітряні потоки,
І діамантовим манірним лиском
Дарує людям ніжності уроки.
Як сонечко у небі затанцює,
І павутина стане золотою,
Кущам розкішні шалі подарує,
Метеликом злетить над головою.
Павук все тче, не знає супокою.
Роси в туманів капельку попросить.
Змете всю здобич вмить перед собою.
Цим користь і природі він приносить.
А стрази Осені, заплетені у коси,
Із синню неба в павутині грають
А під ногами кришталеві роси,
Мов скельця криги тануть і зникають.
Паутина
© Copyright: Татьяна Школяренко, 2021
Свидетельство о публикации №121100506747
Свидетельство о публикации №121100506747
Рецензии