ВДИВЛЯЛАСЬ В ДАЛЕЧІНЬ КАЛИНА,
СХИЛИВШИ ВІТОНЬКИ НА ТИН.
ТАК СЯЮТЬ КРАПЛІ ПРОХОЛОДИ
НА НІЖНИХ ПЕЛЮСТКАХ ЖОРЖИН!
ТАКА КРАСА, ДО ЩЕМУ НІЖНА,
В ОБІЙМАХ ОСЕНІ БРИНИТЬ.
ЧОМУ Ж ТАК СЕРДЕНЬКО ГОЛОСИТЬ?
МИНУЛОГО ЗАВМЕРЛА МИТЬ?
ТАМ СИНІ ОЧІ -КЛИНОМ В ДУШУ.
ТАМ - ЗАЧАРОВАНА БЛАКИТЬ.
І РУКИ ТІ, ЩО ТІЛО ПРОСИТЬ.
НІХТО ТЕБЕ НЕ ВОСКРЕСИТЬ.
ПРОЖИТЕ ВСЕ ЗАВЖДИ ЗІ МНОЮ.
В МОЇХ ДУМКАХ, В СИНІВ КРАСІ.
В ГУСТИХ СМАРАГДОВИХ ТУМАНАХ,
В ХОЛОДНІЙ ТРЕПЕТНІЙ РОСІ.
ЖИЛА ЗА ДВОХ. КАРТАЛА ДУШУ,
ЩО ПОШМАТОВАНА БУЛА.
Я ПРОЖИВАЛА, ЯК УМІЛА,
ЗА МНОЮ ОСІНЬ ДОГОРА.
Осень со мной
© Copyright: Татьяна Школяренко, 2021
Свидетельство о публикации №121100506287
Свидетельство о публикации №121100506287
Рецензии