Что мне оставишь, осень?

  Що залишаєш,осене,для мене?
Листок зелений серед чарів клена?
Чи молодильний дощ рядном із неба?
Та більшого мені в житті й не треба.

Здоров'ям наділи безсиле серце.
В оселю - затишку і спокою відерце.
Ще зачерпни душі моїй наснагу -
Оце і все, до чого я і прагну.

Можливо, ще залишиш споглядати,
Як внучки зможуть раду собі дати.
Ще хочеться побавитися снігом
І в ополонці порибалить тихо.

Сугроби розгрібати головою,
Хоч трохи ще побуть сама собою.
Радіти успіхам невістки і синочків,
Щоб прижилися в нас ще два росточки.

Дзвінків хороших від сестри і мами,
І від племінниць зваби-телеграми.
Ну що іще?Напевно, ранком кави
І інтернету ігри і забави.
.
Підкинь здоров'я ще і чоловіку:
За нього вдячна Богові довіку.
І ангелу за варту й оборону,
І за поезій дарену корону.

А там весна всіх сонечком зігріє-
І подарує знов тепло й надію.
То залишаєш, осене, для мене
Сестри своєї листячко зелене?