В САДУ

 УЖЕ НЕ ВРУНИТЬСЯ ТРАВА
ОБІЛЯ СТЕЖКИ САДОВОЇ.
УЖЕ НЕ ВДВОХ, А Я САМА
ШУКАЮ НІЧКОЮ СПОКОЮ.

А ВИШНІ СПЛЯТЬ -ЛИСТКИ БЛИЩАТЬ,
ЗАХОПЛЕНІ НІЧНОЮ ГРОЮ.
ПРОНИРА МІСЯЦЬ ПОГЛЯДА
З-ЗА ГІЛКИ ЯБЛУНІ РЯСНОЇ.

ВОНА КРАСИВО ВИГЛЯДА,
ТА НЕ БОГИНЯ,ЯК ВЕСНОЮ.
ТА Я ЗА ДВОХ,ХОЧ І ОДНА,
МИЛУЮСЬ КАЗКОЮ ЗЕМНОЮ.

КОЛИСЬ ЯКОСЬ ІЗ ВИСОТИ
ЗОРІТИМЕМ УДВОХ З ТОБОЮ.
КРАСИВИМ ЛЕГІНЕМ-ЦЕ ТИ,
Я Ж МОЛОДОЮ Й ЗАВОДНОЮ.


Рецензии