Коли остання волосина посивіє -
Мойого цвіту затліє антрацит
Її цеппелін - покине корзину, перестигло розможиться по землі
Його ведуче тіло - покине небо мрійливо, птахи, реверансом - поклоняться у слід
Відсутність - твори своє діло без пари, без розуму, без спраги до осягнення!
Ми самі кораблі посеред моря нудності;
залиш чи поверни декілька предметів із Життя
і те ім'я, що носить героїня!..
2021-10-05
Потрохи вже
© Copyright: Владимир Шеврон, 2021
Свидетельство о публикации №121100500190
Свидетельство о публикации №121100500190
Рецензии