В думках тебе шукаю,
голубоокий небокраю,
в очах загубилась мить,
серце тріпочеться, щемить.
Знову осінь хвилює,
морозець коханням малює,
привабливо почуття пише на воді,
по новому, не так як тоді.
В очі більше не дивлюся,
загубитись в них боюся,
вони як неба край далекі,
у вирій летять лелеки.
А я погляд твій шукаю,
ти моє кохання небокраю,
серце любити велить,
чекати з за обрію мить.
Небокрай
© Copyright: Валентина Островська, 2021
Свидетельство о публикации №121100305530
Свидетельство о публикации №121100305530
Рецензии