ША - БО ТУТ ДУША...
Доточив я сей поріг: був мерзОті би по ріг; а всій решті в оберіг!!
Й ОЧНІ, НЕ ЗАгадОЧНО-ЗАОЧНІ, — БУДЬМО, ДУШЕ!!!
душа задивилася в себе —
розвиднилась і в кутках, —
де не мів й де не мив підлоги, —
бо ступають там Божі ноги, —
й Любови снує попелюшка......
задивилась у себе душа —
цілим небом в свічадко, —
білим світом на сонце, —
водою джерел в росу, —
і розгледіла всеньку* красу.......
в себе душа задивлялася —
сама собі відкривалася...........
*) розмовну форму прикметника замінити на "літературнішу" — менше разу плюнути: а навіщо?
Свидетельство о публикации №121100205536
Гарно і мудро!
Задивилась...
Спокутувати гріх?!
Чи радість дарувати...
Переступи поріг,
там світло, має бути.
Сильнішої... немає,
як сталь,повір лише.
Чуєш, як співають солов’ї
і стане, і ще краще.
«Задивилась в себе душа.»
С теплом і повагою!
Галина Би-Локур 04.10.2021 08:27 Заявить о нарушении
якою би ни була та чудасія - ТАК З НЕЮ Й БУДЬМО!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
із її привітом та моєю повагою,
Зозуля Юрий Павлович 04.10.2021 10:36 Заявить о нарушении