ША - БО ТУТ ДУША...

Й ніяка ж не таїна, про юду та каїна: і ні дня, ні каїну, ні юді, не рідня!
Доточив я сей поріг: був мерзОті би по ріг; а всій решті в оберіг!!
Й ОЧНІ, НЕ ЗАгадОЧНО-ЗАОЧНІ, — БУДЬМО, ДУШЕ!!!

                душа задивилася в себе —
                розвиднилась і в кутках, —
                де не мів й де не мив підлоги, —
                бо ступають там Божі ноги, —
                й Любови снує попелюшка......

                задивилась у себе душа —
                цілим небом в свічадко, —
                білим світом на сонце, —
                водою джерел в росу, —
                і розгледіла всеньку* красу.......

                в себе душа задивлялася —
                сама собі відкривалася...........

*) розмовну форму прикметника замінити на "літературнішу" — менше разу плюнути: а навіщо?


Рецензии
«Задивилась в себе душа» рідкісна думка!
Гарно і мудро!

Задивилась...
Спокутувати гріх?!
Чи радість дарувати...
Переступи поріг,
там світло, має бути.

Сильнішої... немає,
як сталь,повір лише.
Чуєш, як співають солов’ї
і стане, і ще краще.

«Задивилась в себе душа.»
С теплом і повагою!

Галина Би-Локур   04.10.2021 08:27     Заявить о нарушении
дякую за увагу та радий з Вашого сприйняття, пані Галю; чи це тако між душ?????????????
якою би ни була та чудасія - ТАК З НЕЮ Й БУДЬМО!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
із її привітом та моєю повагою,

Зозуля Юрий Павлович   04.10.2021 10:36   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.