Пугало
крестовина в балахоне одиноко.
Шапка рваная на тыквину надета
и приделан травянисто-серый локон.
Две метёлки – растопыренные руки,
ожерелье - пару вылизанных банок,
и платок, чтоб им помахивать от скуки
на ночь глядя, под луной и спозаранок.
Незавидная судьба у одиночки:
на ветру под ярким солнцем до мороза
без внимания, любви и без отсрочки
оставаться в кем-то выдуманной позе.
Но за что и за какие прегрешенья
превратили неудачника в изгоя,
поручив пугать замызганные перья
внешним видом,
и не как-нибудь, а стоя?
А ему хотелось выглядеть иначе -
не шутом и не дубовой крестовиной,
а крылатым покровителем удачи
в поднебесье белой стаи журавлиной.
***
Свидетельство о публикации №121100101619
свободный перевод.
ОПУДАЛО
/вільний переклад вірша М.Діка «Пугало»./
Огород. На грядках, літнім ранком,
Хрестовина в рядні одинока.
Гарбуза одягли в шапку рвану,
З бур’яну приробили їй локон.
Дві мітли – устромили недбало.
А на шиї – дзвінкі дві бляшанки.
Хустку в руки – щоб не нудьгувало,
Темну ніч проводжало до ранку.
Доля справді гірка-безталанна…
Під вітрами, на сонці й морозі.
Без уваги й тепла – стій старанно –
Залишайся у створеній позі.
За які ж то гріхи сотворили
Із невдахи – бурлаку-вигнанця?
Щоб мав вигляд лякати двокрилих –
хай нахабні умить розлетяться!
Як хотілось йому зняти шати!
І не бути німим арлекіном –
Вільний красень, розкутий, крилатий,
В мріях лине з ключем журавлиним…
Дякую!
Зозуля Марина 21.01.2022 16:13 Заявить о нарушении
Замечательный очередной подарок. Спа-си-бо...
Николай Дик 21.01.2022 18:55 Заявить о нарушении