Поляки в Гдині, мовлять, наче чайки
Їх дикий крик врізається у мізк
То позостанься то не залишайся
І море стеле свій холодний блиск.
Шукать бурштин між білим пісками,
Чи обробляти дома чорнозем
Я загубилась нині між віками
Сховавши вузлики з кінцем
Балтійське море,біле , як какао,
Яке я пю з тутешнім молоком,
Хороше їм мен, то які отрава,
Моя душа сьогодні під замком.
2015
Поляки в Гдин, мовлять, наче чайки
© Copyright: Наталия Кадин-Фесенюк, 2021
Свидетельство о публикации №121093008286
Свидетельство о публикации №121093008286
Рецензии