Де Бабин яр почервонів.
Стріляла досі тиша в вуха.
Від страху білий день зомлів.
В імлі хтось довго землю рухав.
Звелась до стогіну земля,
До плачу гіркими сльозами.
Вібрала зронене зілля,
Зійшло щоб пишними садами.
Відчуйся голим в тих садах.
Якими йшли у ті години.
Хай відгукнеться давній страх,
Зворушить пам'яті глибини.
Холодним струмом по спині.
Відчуй як підкосились ноги.
Бо знову данину війні,
Прийшли збирати на пороги.
Де Бабин яр почервонiв
© Copyright: Лев Черный, 2021
Свидетельство о публикации №121093004511
Свидетельство о публикации №121093004511
Рецензии