Вiра, надiя, любов

Коли добра немає в серці
І лють ятрить твоє єство,
Все ж заспокойся і не сердься.
Без Віри люди це ніхто.

Покличте Ангела  в хвилину
Крізь біль чи крик. Та щиросердо!
Він обніме теплом й не кине!
А зробить дужим, в правді твердим.

Коли бажання твої крахом,
Ламає звір прекрасність серця, –
Той звір піде від тебе прахом, –
Поклич Надію, хай всміхнеться.

Вона одне крило постелить,
А іншим – душу твою вкриє.
Яскравість болю запастелить,
І сьози гіркії умиє.

Й коли прокинешся на ранок,
Щоб поклонитися дорозі,
Ти захвати любові жбанок!
Він вже чекає на порозі!

Бо це Любов за ніч подбала,
Не спала бідненька, не спала.
Для тебе напій готувала.
І вклала в нього радість світлу,
Щоб твоя доля Богом квітла.
 
© Copyright: Кравчук Світлана Миколаївна, 2021
30.09.2021
10:43
м. Львів

Всі права застережені. Будь-яке відтворення та використання без письмової згоди автора заборонене.
Повна або часткова републікація, публічне виконання тощо, без письмової згоди автора забороняються і вважаються порушенням авторських прав.