Л. Костенко-Кобзарю, знаеш, нелегка епоха-на русск

Мой перевод на русский язык стихотворения
Лины Костенко "Кобзарю, знаєш, нелегка епоха...":

Кобзарь, ты знаешь,
нелегка эпоха -
двадцатый наш неугомонный век.
Восстаний - много.
Тишины - нисколько.
А разным сотрясеньям счёта нет.

И нормы устарели все, и карты,
уже мертвы каноны, как неон,
когда стоит история на старте,
а космос перед ней - как стадион.

И Млечный Путь она своею грудью
на финише, как ленту, разорвёт.
И, несомненно, тяготиться будет,
увидев одиночество своё.

И позывные отзовутся эхом
в пространствах необъятно-голубых...
А как же мы, певцы Земли, поэты?
Не слишком наши голоса слабы?

Смысл новой красоты понять ли смогут?
Утонут ли в бескрайних небесах?
Тарас гранитный смотрит очень строго:
- Закаливайте ваши голоса!

Не пустословьем пышным и не лестью,
не стонами о том, что не вернуть,
не криком с перепевами на месте,
а песней, что зовёт в нелёгкий путь.

И помните -
на голубой планете
с тех пор, как сотворил её сам Бог,
никто не знал эпохи для поэтов,
но были здесь поэты для эпох!

Эмма Иванова.
30.09.2021г.

================================

            Оригінал:
     Кобзарю, знаєш, нелегка епоха...
         Ліна Костенко

Кобзарю,
знаєш,
нелегка епоха
оцей двадцятий невгомонний вік.
Завихрень — безліч.
Тиші — анітрохи.
А струсам різним утрачаєш лік.

Звичайні норми починають старіти,
вже всі канони мертві, як неон,
коли стоїть історія на старті
перед ривком в космічний стадіон.

Вона грудьми на фініші розірве
Чумацький шлях, мов стрічку золоту.
І, невагома, у блакитній прірві
відчує враз вагому самоту.
І позивні прокотяться луною
крізь далі неосяжно-голубі...

А як же ми,
співці краси земної?
Чи голоси у нас не заслабі?
Чи не потонуть у вітрах простору?
Чи сприймуть сенс новітньої краси?

Тарас гранітний дивиться суворо:
— А ви гартуйте ваші голоси!

Не пустослів'ям пишним та барвистим,
не скаргами,
не белькотом надій,
не криком,
не переспівом на місці,
а заспівом в дорозі нелегкій.

Бо пам'ятайте,
що на цій планеті,
відколи сотворив її пан Бог,
ще не було епохи для поетів,
але були поети для епох!
--------------------------  Ліна Костенко