Коштовна скарбниця
То в казку, рідненька, прошу поринайте,
І з радістю твори мої Ви читайте,
Скуштуйте від цього Ви смак насолоди,
Шукайте для цього щоразу нагоди.
То може і добре, що все забуваєш,
Бо серцем й душею красу споглядаєш.
Від цього душа, наче пташка тріпоче
І далі читати все хоче і хоче.
Красу щоб відчути, проникнутись треба,
Відчуть подих вітру і просинь всю неба,
Росу на трояндах собі уявити,
То треба, як Ви, все прекрасне любити.
А Ваша душа дуже ніжна і мила,
Тому краса віршів її полонила,
У кожному слові - душевна криниця,
А все, як зібрати - коштовна скарбниця.
І вірші, мов перли, виймаю із неї
Про пишні троянди і ніжні лілеї,
Про щастя жіноче й бажання кохати,
Себе защоразу в них можем впізнати.
Тому з насолодою дальше читайте,
На нові шедеври, звичайно, чекайте.
А я обіцяю, що буду писати,
І цим насолоду усім дарувати.
29.09.2021 р.
Свидетельство о публикации №121092903992