Я i Карпати

( Відповідь на коментар Стефанії Терпеливець )

Краса Карпат…Це дійсно неймовірно,
Краси такої більше не знайти,
Гірські струмки збігають мелодійно,
В цю казку захотілося ввійти.

Повз цю красу спокійно не проходиш,
Вона так мило тішить завжди зір,
І пісню про Карпати все заводиш,
Бо тільки гори кращі, звісно, гір.

Все осінь починає золотити,
І кличуть краєвиди звідусіль,
Карпати неможливо не любити
І в дощ, і в спеку, й в люту заметіль.

Стрункі дерева золото вдягнули,
І ген за обрій журавлі летять,
Любов Карпат навіть птахи відчули,
Але у вирій мусять відлітать.

І саме там родилась я й зростала,
В красі купалась довгії роки,
В своїх віршах про все завжди писала,
Топтала я босоніж ті стежки.

Ще змалечку душа моя співала,
Поезія в полон мене брала,
Чи стану я відомою – не знала,
Й чи виїду колись з свого села.

Та долею судилося творити
І тішити щоразу читача,
Красу всім серцем вчилася любити,
І людяність не скинула з плеча.

26.09.2021 р.