Тече річка невеличка із гір у долину.
Колисала дівчинонька малую дитину.
Колисала та й плакала жаліючись на долю.
Що розвіяв вітер буйний ту долю по полю.
Де ж поділось те кохання, де ж ті обіцянки.
Що давав їй милий з вечора до ранку.
Мабуть вітер теж розвіяв, як билинку в полі.
А можливо вже кохає другую на волі.
Хай розвіє вітер буйний всі його старання,
Щоб не давав обіцянки іншій аж до ранку.
23.09.2021
Тече ричка невеличка
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2021
Свидетельство о публикации №121092602708
Свидетельство о публикации №121092602708
Рецензии