Я бiлi вiтрила над хвилями бачу

Я білі вітрила над хвилями бачу
І чайкою спритно за хмари пірнаю
І я, в цьому сні, не дрібниця, щось значу
Роз'єднане, щось я собою з'єднаю.

На жаль, швидкоплинний мій сон безтурботний
І я наяву не такий вже і бравий
Сон - мрія, я там невагомий, безплотний
А тут, наяву вже старий і кульгавий

Але і у мене є радісні миті
На тлі суєти і потреб повсякдення
Це радісні чайки в небесній блакиті
Як привід для радості і для натхнення.


Рецензии
Дуже цікавий вірш! Сподобалось!

Шон Маклех Патрик   24.09.2021 23:17     Заявить о нарушении
Дякую, друже))

Владимир Багарт   25.09.2021 10:28   Заявить о нарушении