Менi зда ться, що в кiмнатi прохолодно
Очима десь шукаю теплі речі
Нам тільки б не хворіти, що завгодно
І светрик я натягую на плечі.
Я б заспівав щось, розчохлив гітару,
Торкнувся струн, та ні, щось пальці мліють
Як ті цигани, там або татари?
Співають якось в поле, грати вміють.
А ми міські, тепличні, хворобливі
Освічені, тому і боїмося,
Але сказати буде справедливо
Ми теж, все до кінця не здаємося.
Свидетельство о публикации №121092306989