Белочка осенью

БЕЛОЧКА ОСЕНЬЮ
Перевод стихотворения Лины Костенко

На сучочках, аккуратно,
День покуда не погас,
Сыроежки и опята
Белка сушит про запас.
Так нашпиливает ловко,
Так их ладит на сосне,
Думает: «До холодов-то
Пусть побудут тут, при мне!
Много дней ещё хороших,
Есть пока ещё тепло,
А как выпадут пороши,
Заберу я их в дупло.
На дворе зима застудит,
Снег посыплется с дубов,
У меня в кладовке будет
Вязка целая грибов!»
Только белочке не спится.
Дятел тукает: тук-тук!
Не украла чтоб лисица
Или хитрый бурундук.

                23 сентября 2021 года



БІЛОЧКА ВОСЕНИ
Лiна Василівна Костенко [1930]

На гіллячках, на тоненьких,
Поки день ще не погас,
Сироїжки та опеньки
Білка сушить про запас.
Так нашпилює охайно,
Так їх тулить на сосні
І міркує: а нехай-но
Ще побудуть тут мені!
Поки дні іще хороші,
Поки є іще тепло,
А як випадуть пороші,
Заберу їх у дупло.
"Буде холодно надворі,
Сніг посиплеться з дубів,
Буде в мене у коморі
Ціла в'язочка грибів!
Але білочці не спиться.
Дятел тукає: тук-тук!
Щоб не вкрала їх лисиця
Або хитрий бурундук.