Николай Винграновский - Так ясно на душе
Уж гасли пальцы, так измучила дорога,
А тут тебе и нате: молочай
На берегу, в камнях и на порогах…
И сердце самолёта вскрикнуло над ним!
А там, внизу, вода свой берег мыла,
И вёсны снова начинались с зим,
И где-то по соседству ты ходила.
Куда ни повернешься - всюду ты…
Души свеченье, сумерки печали,
Коварства нет в тебе, нет суеты,
Ты вся, какая есть! Какой тебя создали!
Люблю тебя. Мы думаем одно.
За белым черное на красном фоне.
Тишь правит ветром, а не ветер тишиной,
И рдеет мак, и в красном чёрный тонет…
НИКОЛАЙ ВИНГРАНОВСКИЙ
Перевод Дениса Говзича
И ОРИГИНАЛ
Блакитно на душі… забув, коли мовчав…
Вже гасли пальці, билася дорога,
А тут тобі і нате: молочай
При березі, в камінні, на порогах…
Кричало серце літака за ним!
А там, внизу, вода свій берег мила,
І весни починалися із зим,
І ти неподалеченьку ходила.
Де не повернешся – кругом у світі ти…
Душі світання, сутінку печалі,
Нема в тобі ні зрад, ні марноти,
Ти вся, як є. Ти вся, як будеш далі!
Люблю тебе. Ми думаєм одне.
За білим чорне, поза ним червоне.
Не вітер тишею, а тиша вітром дме,
І тане мак, в червонім чорне тоне…
Микола Вінграновський
Художник Михаи; Теодор Олтяну (Mihai Teodor Olteanu)
ДАЛЕЕ
Максим Рыльский «Увядшим осень пахнет табаком…»
http://stihi.ru/2021/09/14/2630
Свидетельство о публикации №121092202801