Во двор украдкой осень входит... Ирина Боговина

Вже й нишком осiнь в двiр заходить...
http://stihi.ru/2021/09/14/5797
Ирина Боговина
            ***
Вже й нишком осінь в двір заходить,
Ліс в сяйві золота горить,
Щоденний дощ рослинам шкодить,
Пожухлий килим шелестить...
Шукала довго окуляри,
"Бодай їм!"- схованку знайшла,
В душі розвіяв вітер хмари,
В поля тривога десь пішла,
Бо ні до чого марні трати,
Приткнуть копійку є куди,
Життя селян в нас небагате,
Почує хто- не клич біди,
Старі домівки- не палати,
Живе хто з пенсій, хто з зарплати,
Як покоління мами, тата,
Та жаль, в степи вже всі пішли...
Лить сльози з дня на день не варто,
Гучне життя майне, як свято,
Як цвіт травневий навесні,
Як літні зорі, дні ясні...
Вродило яблук, груш багато,
Встигай кругом, та ще й вірші-
Куди ж мені від них сховаться,
То повсякденна, звична праця,
Як полювання в голубів,
Голодних сірих горобців,
В степах, лісах, на полі пташки,
Що не прогавлять ні мурашки...
Неквапно осінь долом ходить,
Ліс в сяйві золота горить,
Щоденний дощ рослинам шкодить,
Пожухлий килим шелестить...
Перо, папери, олівці,
Скрізь темна ніч - пишу вірші,
Вже й осінь в вікна,в двері диха,
Гойдає тіні саду стиха,
І мов чиясь незрима примха,
Чаклує в серці й на душі...


*****************************************

Во двор украдкой осень входит,
Лес в свете золота горит,
Дождь каждый день вредит  природе,
Ковер пожухлый  шелестит...
Сбиваясь с ног , очки искала:
"Бодай им!"...  А пока  нашла,
В поля тревога убежала
И из души  печаль ушла.
Душевные  напрасны траты,
Приткнуть  копейку есть куда,
Жизнь у крестьян не так богата,
Услышит кто - тогда беда!
В домишках старых – не  в палатах -
Живем ... Кто с  пенсий, кто с  зарплаты.
Как поколенья мам и пап, мы.
Их жалко -  в степь уж все ушли.
Лить слезы, право же, не стоит.
Как майский цвет твоей весною
Как звезды летние,  день ясный,
Жизнь промелькнёт, как будто праздник...
Груш, яблок уродило  много,
Лишь успевай…  Ещё стихи
Как повседневная работа -
Не спрятаться и "не моги"!
Охота, как у голубей
И серых воробьёв докучных.
В степях, лесах, среди полей
И мошки птички не упустят.
Неспешно осень низом ходит,
Лес в свете золота горит,
Дождь каждый день вредит  природе,
Ковер пожухлый  шелестит...
Бумаг листы, карандаши,
Ночь темная – стихи пиши!
Уж осень в окна  дышит, в двери
Качает тихо сада тени,
И неразгаданная прихоть
Колдует в сердце , тихо-тихо...