Ковчег Кохання

Пташко моя, пташка мОя
Я собі нагадую Ноя
Що валить дерева й будує
човен
А небом пливе місяць у повні

Місяць пливе межі зорі
В світі багато смутку  й горя
В небо дивись, моя пташко
В небо дивись коли важко

Сукню зніми, сядь на весела
Ми із тобою зустрінемо весну
Хороше буде, буде весело...


Рецензии