Сполох
Лишив простору забрав волю
I тiльки небуття шкребецця
Як те смiття, знедолене вiд роду.
Прийди!Вклади на серце музику джерельну
Легку, як та пушинка, з квiтки
Слова надихай iз щодення
Звичайнi, людянi- уже без книжки.
Свидетельство о публикации №121091904265