Сполох

 Хтось сум поклав на мое серце
 Лишив простору забрав волю
 I тiльки небуття шкребецця
 Як те смiття, знедолене вiд роду.

 Прийди!Вклади на серце музику джерельну
 Легку, як та пушинка, з квiтки
 Слова надихай iз щодення
 Звичайнi, людянi- уже без книжки. 


Рецензии