Ця величезна площа
З парканом безпеки вздовж ближнього краю –
Лише проекція мого власного тіла
На омріяне снами у снах нездійснене майбутнє
Я роблю зупинку біля ближнього краю
На узбіччі холодного але сонячного ранку
Тремтіння тіла породжує фантоми
Тіні біжать вздовж паркану вислизають
У тимчасову темряву за край теперішнього часу
Я не в змозі утримати слизьке
Тіло часу від непередбачуваних рухів
В ньому сексуальне невдоволення породжує
Недоторканність іменників, бездіяльність дієслова
Прислів’я тремтить в передчутті
З’явлення першої літери першого слова
Мені належить тіло
А слово не належить
Я не хазяїн прийдешнього часу
На перехресті неврівноважених думок
Я не можу рухатись далі поки з мене виходять
Довгошиї тіні давно минулого
Й кожна краплина моєї нерішучості
Відблискує холодне світло
Вранішнього сонця….
Тремт1ння
© Copyright: Василий Клименко Сумы, 2021
Свидетельство о публикации №121091804738
Свидетельство о публикации №121091804738
Рецензии