Розгулялася осiнь... Мирослава Стулькiвська

Розгулялася осінь
в саду під дощем...
У життя вона й досі
закохана ще...
Зеленіє заквітчаний
айстрами сад,
В павутинці перлинки
Намистом висять...
Їй у срібно-холодні
рушати краї,
Та життям зігрівати
світанки свої...
І наливши у келих
п'янкого вина,
Сріблом-золотом вистелить
шлях свій вона...


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Разгулялась, знать, Осень
в саду под дождём...
Жизнь она любит вовсе
как приютный свой дом.
Зеленеет остуженный
астрами сад,
в паутинках жемчужин
мониста блестят.
Осень овладевает,
прохладу струит,
но живым согревает
рассветы свои.
И, отважно вкушая
напиток хмельной,
дальний путь украшает
златою каймой.


Аватар Автора оригинала


Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.