Крiстiна вiрш за мотивами С. Цвейга

Любов і робота - дві цілі, дві пастки,
А тут ще й дорога...Ну як тут не впасти?
Крістіна шукає нових світлих вражень,
І шо тут робити, чи серце підкаже?

Ми часто, забувши про себе та душу,
Ведем наполегливо шлях до свободи,
Але, перемогу примарну здобувши,
Пірнаєм в глибини жалю та негоди.

Кохання - це ключ до нових перевтiлень,
Це виклик, пригода, розмова з Сократом...
Це спосіб сприйняти все серцем, не тілом,
Найкращі години натхненню віддати.

© Марина Чиянова

За мотивами повісті Стефана Цвейга.

З точки зору академічного літературознавства, головна героїня твору мала  в метриці ймення в "Крістіана", але деякі герої звертаються до неї саме як до Крістіни.

На думку авторки цього вірша, це прийом ономастичної квазідерогативної детракції, який тільки підкреслює соціально-драматичну композиційну колізію, а також використовується для помірної комедизації соціально-викривального, певною мірою моралізаторського твору.