Комп’ютери стають практично нами,
Збираючи увесь фотоархів,
І десь між хмарами й світами
Літає думка з швидкістю у клік.
І все що робить нас не нами,
І все з усього виокремить нас ?
Із мозковими завитками,
Із зморшками, що викривали час.
І хто ми є без мотлоху й одежі,
Без посилання на думки людей,
Душа розсіяна в мережі,
В безмежжі чи себе знайде?
20 08.20
Де я?
© Copyright: Наталия Кадин-Фесенюк, 2021
Свидетельство о публикации №121091407726
Свидетельство о публикации №121091407726
Рецензии