Свiтлiй пам ятi Степана Якимовича Дем янчука
Заклав цеглину рідного МЕГУ,
Заклав тоді, коли було непросто,
Поклав її на шальки, на вагу,
Й у нього був тоді маленький простір.
Та це зробив, Господь йому поміг,
Цеглина дуже міцно закріпилась,
Так, як зіницю, цеглу цю беріг.
Любов’ю академіка сповилась.
Пройшли роки і красень височить,
Широко двері для усіх відкриті,
А час невпинно так несеться, мчить,
В МЕГУ дороги щирістю прошиті.
Велика шана батькові МЕГУ,
За альма-матер величезна дяка,
Ця пам’ять про людину дорогу,
Й на рівні міжнародному відзнака.
Низький уклін засновнику МЕГУ
За ту, любов, що вклалася в ці стіни,
І совість не лишилася в боргу,
І добре слово все про нього лине.
14.09.2021 р.
Свидетельство о публикации №121091403780