Надежда, - благодать и муки. На укр. - Рецензия
«Можливо, край брами міської
Підійме його у повітря
Чиясь нічна воля…»
(Пауль Целан)
Місто, яке назвали Воротами Неба
Зачинило мальовану браму Інанни,
Щоб не пустити пророка овечого –
Бастарда, вождя племені пастушуго,
Що вічно дивився в насмішкувате небо
І називав зле Сонце іменем Уту,
І думав, що воно [не зле а]* добре,
Тільки чомусь люди й верблюди
Його колись – в епоху дощів – розгнівали,
І з того часу воно кожну билинку палить
І змушує людей шукати прихистку
І ховати тіло під шати [тiнi]*.
Він заснув біля брами
Втомившись чекати світанку
І снились йому усміхнені Шеду,
Які сперечалися з Енкі,
Що не давав їм напитися –
Ні краплі води прозорої,
Хоч володів водами глибочезними.
А потім прокинувшись,
Коли зійшла на небі зоря Амаруту,
Літав над брамою, ширяв у повітрі
Окрилений чиєюсь нічною волею,
Чиїмось бажанням, що росло у пітьмі,
Що теж хотіло поринути в Небо, туди,
Де Небесна Ріка
Водоспадом тече в Нескінченність.
То була воля людини,
Що сиділа на сходах храму
Богині війни та кохання
І чекала…".
Артур Грей Эсквайр,Полiт над брамою
http://stihi.ru/2021/07/13/7325
"Твое вид тЭбэ не втэчЭ".
ЛэонИд МыхАйловыч ЛЭВыЦЬКЫЙ, -
выкладАч украйИнськойИ мОвы та литэратУры
у 8-ых - 10-тых класах Кыйивськойи скредньойи
чоловИчои школы № 141 у 50-тых - 60-тых роках
ХХ-hо сториччя.
ЧэкАй, чэкАй,
ДобрА,людЫнонько, -
Немов ЖадАнойи поhОды
Биля мОря! -
Нэ пЭршым
Будэш ты
У цьОму рОди
РозвидныкИв
Та й нэ остАстанним! -
НэмА hарАнтий
Аж ниЯкых
На успИх... -
Можэ - видлОмыться, -
(чоhО тобИ
я вид душИ бажАю),-
А мОжэ - ни.
Та всэ ж, -
НадИйся! -
"НадИйи
ЮнакИв hодУють,
ВидрАду
Литним всим
ДарУють", -
Як ПУШКИН
Вирно напысАв,
Колы своЮ поЭму
Про ОнЕгина
СкладАв.
--------------------------------------------------------
* - рекомендация рецензента автору.(Л.П.).
13 вэрэсня/сентября 2021-го.
Свидетельство о публикации №121091308216