Лiна Костенко-Дзвенять у вiдрах крижанi... -на рус

Мой перевод на русский язык стихотворения
Лины Костенко "Дзвенять у відрах крижані кружальця...":

Кружочки льда звенят тихонько в вёдрах.
Село в снегах, на тропке ни следа.
И груша у окна совсем замёрзла,
не отогреет руки ото льда.

Ей снятся тучи, ливневые грозы,
и горсти груш, и звездопад в ночи.
А окна спят, сковал мороз их слёзы.
И к югу улетели рогачи.

Дождя и снега трубы наглотались,
забор упал, зачем и городить?
Воспоминанье в доме обитает,
а летним днём под грушею сидит.

Тропинка, по которой снег лишь ходит,
забор и дом, и груша у окна, -
все вспоминают радостные годы,
счастливые былые времена...

Эмма Иванова.
12.09.2021г.

================================
    
           Оригінал:   
    Дзвенять у відрах крижані кружальця...
          Ліна Костенко

Дзвенять у відрах крижані кружальця.
Село в снігах, і стежка ані руш.
Старенька груша дихає на пальці,
їй, певно, сняться повні жмені груш.

Їй сняться хмари і липневі грози,
чиясь душа, прозора при свічі.
А вікна сплять, засклив мороз їм сльози.
У вирій полетіли рогачі.

Дощу і снігу наковтався комин,
і тин упав, навіщо городить?
Живе в тій хаті сивий-сивий спомин,
улітку він під грушею сидить.

І хата, й тин, і груша серед двору,
і кияшиння чорне де-не-де,
все згадує себе в свою найкращу пору.
І стежка, по якій вже тільки сніг іде...
                Ліна Костенко