Лiна Костенко - Дон Пiппо Лiрозi - на русский

Мой перевод на русский язык стихотворения
Лины Костенко "Дон Піппо Лірозі":

        Дон Пиппо Лирози

Сицилия. Этна. Душа как в гипнозе.
И море, и скалы, и виды с террас.
Всегда мы в дороге, дон Пиппо Лирози.
Впервые Вас вижу. Я помню о Вас.

Где мы разминуться могли? В Сарагосе?
А может, Вы были у нас на Руси?
Но я вспоминаю, дон Пиппо Лирози,
как розу и шпагу в руке Вы несли.

Звон этого слова - не Ваша ль терцина?
Не Вы ли тот рыцарь на белом коне?
А шрам на щеке - от меча сарацина?
А нежность в глазах - не печаль ли по мне?

А может быть, Вы - уроженец Сардинии,
иль страстный испанец, что полон огня?
Вы, может, - пространство, и крыльями пиний
хотите и море обнять, и меня?

Прощайте, я еду, мы снова в дороге.
Сказать не успела Вам множество слов.
Ах, если б мы знали, дон Пиппо Лирози,
в каком из столетий мы встретимся вновь?!

Эмма Иванова.
11.09.2021г.

================================
   
              Оригінал:   
           Дон Піппо Лірозі
            Ліна Костенко

Сицілія. Етна. Душа як в гіпнозі.
І море, і скелі, і тиша терас.
Дон Піппо Лірозі, ми завжди в дорозі.
Я вперше Вас бачу. Я згадую Вас.

Ми десь розминулись. Мабуть, в Сарагосі.
А може, колись Ви були й на Русі.
Дон Піппо Лірозі, я згадую й досі
троянду і шпагу у Вашій руці.

Цей дзвін цього слова — не Ваша терцина?
Цей лицар в пустелі — не Ви вдалині?
Цей шрам на щоці — чи не меч сарацина?
Ця ніжність в очах — чи не сум по мені?

Дон Піппо Лірозі, чи є у нас тіні?
Ви грек чи іспанець? Ім'я мандрівне.
А може, Ви — простір, і крилами піній
Ви хочете море обняти й мене?

Прощайте, я їду, ми знову в дорозі.
Добра Вам і тиші священних дібров!
Якби ж тільки знати, дон Піппо Лірозі,
в якому столітті ми стрінемся знов?!
                Ліна Костенко