До з р, кажете

   ДО ЗІР, КАЖЕТЕ

   Поема

               Животворчій Трійці
               з любов’ю світлою
               присвячується


1

Люди, що ви відаєте,
де є мед, —
Вийдіть півкроку
До мене вперед...
Скоро не любитимуть
              власних дітей!
Вас же любили
Ви подивіться:
он той є
        он той є
             он той є
      он та є
                і — он те!
Будуть віртуальненькі
      і — не зовсім люде
Вони повивітрюються
І чим любити не буде!
Вони розпорошаться —
більше — онлайн нині кволі люди! —
одні з них згорошаться
он ідеш між люди — не буде —
               кволі є досі! —
ідеш по горосі!..


і в поросі — всі
вся планета в поросі
         в’язне
порох документів хто не заразний!


Всі!
якщо чуєте —
що на глибинах
є в мені мед —
     вийдіть до мене!
     вийдіть до любові вперед:
це ж до Христа!
Планета під запитанням
коли ми
мед
питимем?


2

Чим вам зайнятись?
А як відрізнятимете —
         чим не зайнятись?
Живе — як живим є — те
           серце
Благословенне —
               життям і любов’ю
                займатись...
Як ми займемося небом у мирі?
В Небі — ця глибина серця,
              бо щирість!!!


Бог! — і побігли
           по землях
           нещирі кумири
Бог! — а в вас слово —
у глибині серця
хто би попробував
сяять
й озватись нещиро...
«Вийдімо з миром!» —
      хто точно знає
      коли
      ми виходим не з льодом
      а з медом із храму
      світ — король без порфири
      і так це багато
ми світ одягаємо златом
бо ми — слово щире...


3

Чи ви любові вже не матимете...
А любов є — діти не зможуть
                відчувати?
І хто за серце вас
               візьме?..
сказать по щирості —
у всіх вже гіркий мед...
               А діти — як ніхто —
               так люблять щирість!!
А плакатимуть за поріг:
      чому я маму не беріг?
         й чому я тата не зберіг?
а тато плакатиме
за поріг: це до доріг:
«Чому я сина не любив? —
не виповзу вже за поріг
мушу — тримать відкриті...
щоби якісь серця проникнули
         й ввійшли —
         щоб не смердів —
                смертний моріг...
Чому я дочку не опам’ятав
                і — не вберіг!?»


Допустимо буде любов —
а діти те не зможуть відчувати??
А геть у світ тікати!!
А Бог?
А Бог!
А Він поету — подавав,
Бог же — любов...
я щирість — чув
а дуже гіркий у всіх мед
а вийдіть-но до мене
                по горосі...
хто як
півкроку —
   а вперед...

07.09.2021, пренесення мощів Варфоломея
                (Нафанаїла),
Київ