Свiтлана Травнева Передосiннiй сум ua-en
Диптих
І
Осипається листя,
І згасає, мов дні.
А журба і жалі
Виростають, мов сиві тумани.
Все, що зникло в тобі,
Все вмирає в мені.
А чи ж завтра зійде
Наше сонце пахучо-медвяне?
ІІ
Я чомусь загубилась
В велелюдній юрбі,
Бо не знаю й тепер,
Чи був ти собою.
Я не вірю собі.
Не прощаю тобі:
Світ зникає кудись,
Із дощу збудований тобою.
Late summer sadness
I
The leaves keep falling down,
And days just fade away.
My sadness and my grief
Are growing like thick fog.
When everything in you
Begins to disappear,
I also fade away.
Tomorrow our Sun,
That's made of honey scent,
Will it rise up again?
II
I'm feeling somewhat lost
In crowds that people form,
I'm really not sure
Whether you were yourself.
I don't believe your words,
I don't forgive myself,
The world that you have built
Is drowning in the rain.
© Svitlana Travneva
© Maryna Tchianova
Adaptive translation into English
Свидетельство о публикации №121090606387