Я Вересня, так скоро, не чекав
Але він за вікном, і це реальність
Знаходжу кофту, довше де рукав
Бо холодно, пробачте за банальність
І я бреду кудісь, під вітерець
Забув, щось на алеї, в парку ніби,
Беру блокнот, з кишені, олівець
Та рими нарізаю в вірш як скиби.
Мене дратує відчуття дощу,
Початок, незабаром, листопада
Але я смуток в небо відпущу
Життя триває ще, і це відрада.
05.09.2021 Володимир Багарт
Свидетельство о публикации №121090506220