Янко Стефов Ностальгия Носталгия
Янко Димитров Стефов (р. 1941 г.)
Болгарские поэты
Переводы: Владимир Нехаев, Светлана Мурашева, Петр Голубков
Янко Стефов
НОСТАЛГИЯ
Горе вятърът танцува.
Свирят телефонни жици.
А тополите рисуват
бели облаци и птици.
Тичам в нивите зелени
след препуснали каруци.
И в душата спотаени
звънват неродени звуци.
Литва песен и се слива
със гласа на равнината.
А сърцето ми щастливо
грее като мак в житата...
Мога ли да те забравя,
чуждо да ми стане свое?
И насъне и наяве,
тебе виждам, село мое.
Моя радост и тревога!
С всичко лесно се разделям.
Със земята ти не мога,
че била ми е постеля!
Янко Стефов
НОСТАЛЬГИЯ (перевод с болгарского языка на русский язык: Владимир Нехаев)
Ветры горные танцуют.
В проводах свирель резвится.
Тополя вверху рисуют
облака, где кружат птицы.
Бегать средь лугов зеленых,
к облакам раскинув руки.
В уголках души укромных
слушать радостные звуки.
Эта песня в хор сольется
С голосами на просторе.
Сердце счастливо забьется,
видя поле золотое…
Можно ли забыть такое,
чуждо ль мне село родное?
И во сне и наяву
в сердце с детства берегу!...
Моя радость и тревога!
Все с тобою мы разделим.
Все к земле родной дороги,
ты была мне колыбелью.
Янко Стефов
НОСТАЛЬГИЯ (перевод с болгарского языка на русский язык: Светлана Мурашева)
Ветер бешено танцует.
И играет в проводах.
Пухом тополь нарисует
Птиц на белых облаках.
Выйду я в зелёно поле,
За телегою во след, –
Заспалась душа в неволе,
Звуков я сорву букет.
Пусть легко сольются песни,
С нежным голосом равнин,
И счастливым станет сердце,
Мак кивает сквозь полынь.
Можно ль без тебя – не знаю,
Буду ль я самим собой?
Вот опять во сне летаю,
Вижу речку, дом родной...
С вами радости земные
И заботы разделю.
Вы – места мои родные,
Где встречаю я зарю!
Янко Стефов
НОСТАЛЬГІЯ (перевод с болгарского языка на украинский язык: Петр Голубков)
Вітер грає і танцює,
Шаленіє в проводах.
Пух тополь птахів малює
На біленьких ще хмарках.
Вийду я в зелене поле,
З білим світом тет-а-тет, –
Заспана душа в неволі,
Звуків я зберу букет.
Легко ці пісні зіллються
З ніжним голосом рівнин,
Тут серця щасливо б’ються,
Мак киває крізь полин.
Можна чи без них – не знаю,
Буду чи собой самим?
Знову уві сні літаю,
Бачу річку, рідний дім...
З ними радості земні я
І турботи розділю.
Рідні ці місця і нині,
Де зустрів свою зорю!
Свидетельство о публикации №121090500101
НОСТАЛЬГІЯ (вільний переклад П.Голубкова)
Вітер грає і танцює,
Шаленіє в проводах.
Пух тополь птахів малює
На біленьких ще хмарках.
Вийду я в зелене поле,
З білим світом тет-а-тет, -
Заспана душа в неволі,
Звуків я зберу букет.
Легко ці пісні зіллються
З ніжним голосом рівнин,
Тут серця щасливо б’ються,
Мак киває крізь полин.
Можна чи без них - не знаю,
Буду чи собой самим?
Знову уві сні літаю,
Бачу річку, рідний дім...
З ними радості земні я
І турботи розділю.
Рідні ці місця і нині,
Де зустрів свою зорю!
Удачи!
Петр Голубков 05.09.2021 08:22 Заявить о нарушении