Сьогодні осінь зустрічаю на пероні.
Прийшла до неї зі сподіванням та бажанням.
Хоча вона позолотила також мої скроні.
Але її все ж таки чекаю з хвилюванням.
Вона усміхнена сидить у першому вагоні.
І рада таким сердечним привітанням.
Простягує до мене свої холодні долоні.
Та мило так дивується моїм зітханням.
Вона здогадується що зараз як ніколи.
Всім хочеться позбутися печалі та тривоги.
Яка здолала землю, та довіритися долі.
Отримати краплини підтримки та рівноваги.
А осінь щедро обійняла як ніколи.
Та теплим вітром пригорнула так сердечно.
Сказала, віри та надії не втрачати, не бути кволим.
Триматись разом, та довіритися Долі безпечно.
Осень
© Copyright: Мария Сухорукова 2, 2021
Свидетельство о публикации №121090102648
Свидетельство о публикации №121090102648
Рецензии